Повернись до мене , живим, мій брате,
Тебе згубила війна, а я з тобою плачу.
Скажи, чому знову забрав тебе страхом обгортане?
Чому мир відірвав тебе від мене, від рідних рук?
У серці моїм теплиться надія, мрія жива,
Що ти повернешся, мій хоробрий воїн.
І хоч життя круте, мов гори стіна,
Ми разом здолаєм, поки в серці живе віра.
Кожен день молюся за тебе, мій брате,
Щоб ти знову ступив на землю рідну.
І щоб усі воїни, хто віддалені від дому,
Повернулися живими, щасливими, до своїх хатин.
І нехай горять у пеклі всі вороги,
Щоб зло покинуло цей світ, назавжди.
Хай в серцях людських панує лише добро,
І мир і спокій заповнять кожне життя.
Повернись до мене, мій брате коханий,
Моя душа тебе жадає, моє серце кричить.
І разом ми здолаєм будь-які страхи,
Бо ми – українці, і наша воля нездоланна!
Павелко Михайло
