Чому буває завжди з нами так, всередині одна на зовні інша, всередині ти плачеш,аж душу розрива,а зовні ти смієшся, як нівчому не бува ,й запитуєш себе постійно, для чого?як коли іде?потрібно бути тобі сильнішою за всіх, бо ти зважаєш на думки других? якщо для них така погана ти, то нащо ,це тобі усе? а яскажу,тобі одне але ,що як заплачеш усі скажуть, хоче лиш одну жаліть себе, чому не можеш ти ані сльозинки, впустити коли вже і всім от ти така погана, а ти продовжуєш, лишатися такою ,такою сильною,сміятись більше всіх, але не завжди це виходе, бо це як камінь ,як цягар, і все скопичилося знову, а ти не можеш,навіть слова і скажать, бо ти погана хочуть всі тобі сказать,а ти терпиш,але не завжди стерпиш, бо це вже перебір,але у тихому куточку там де темно, позволять лиш сльозиночку пустить.
Сніжанна
Погана ти
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
