У погоду і ще зазираю,
Часто там на порозі стою,
До природи претензій немаю,
Заглядаю в життєву, свою.
Були бурі у грозах і зливи,
Дні холодні, там сльози-дощі,
Німі сцени, а також бурхливі,
Тьма емоцій, усі від душі.
А тепла не було у погоді,
Сонце раз заглядало у рік,
Вже не плачу, наплакалась, годі,
Поміняв уже клімат мій вік.
І життя уже, майже, прожила,
Забагато було помилок,
В “мінус три” я б його оцінила,
Нещасливий попався квиток.
06.06.2023.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
