Подаруй мені волю,мамо,
Як колись дарувала життя.
Повернутися б хоч на миті
У колишній спокійний час.
Де твоїми руками вповитий,
А за мить вже дорослий враз.
Поверни мені,мамо юність.
Де гаряча і стрімка кров,
Де юнацька невтомна й дурість,необдуманість, перша любов.
Де усе бадьорить і манить
У далекий невідомий край.
Де свобода тебе дурманить
Й зробиш все, просто побажай.
Подаруй мені,мамо, волю.
Не багато ж я наче прошу.
Хай обіймуть мене твої руки,
Хай в обійми твої полечу.
Біля тебе повітря свіжіше,
Зеленіші луги і поля.
Сяє сонце з тобою ясніше,
Не тремтить під ногами земля.
Мамо, я помолюся до Бога
Хай дарує тобі довгий вік.
Поки є ще твоя допомога,
Доти жити і легше мені.
Поки ти мене ще обіймаєш,
Юний я у душі й наяву.
Знаю мамо і ти добре знаєш,
Що в душі моїй я бережу
Любава Волошин
Подаруй мені волю,мамо
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська