Ти часто нарікаєш на свій вік.
Які твої роки, моя подружка?
Тобі всі кажуть, син і чоловік,
Що ти найкраща, ляля, хохотушка.
Ти в паспорт не дивися взагалі.
Раніше цифри нас не хвилювали.
Адже, коли ми юними були,
Життя доросле тільки й планували.
Тоді колись у юності згадай-
Невпевненість і комплексів валіза.
А зараз жінка, кожному Бог дай!
Характер в тебе, наче із заліза.
Не в молодих роках та благодать.
А в вмінні жити в різну пору
І якщо будеш ти це знать,
То й настрій твій злетить угору.
Все щастя у родині, у тобі
І ти все вправно так побудувала.
Даруєш радість рідним і собі
Ти неймовірна! Якщо ти не знала.
Лілія Ходус
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська