Поезія – бездонна, як море

поезія - бездонна, як безмежне, бурхливе море
недосяжна голубінь небес і хвилююча їх блакить
подруга - в мирнім житті й тоді, як війна несе горе
без неї не можна багатогранно, повноцінно прожить

поезія - несподіваний пасажирський потяг
скільки б не було вагонів, всі стануть на обидві рельси
промчиться по знаних та незнаних маршрутах
благородно розкриє мрії, реалії, людські шанси

поезія - цікава й загадкова, як планета Земля
обнадійливий зорепад у щасливу, весільну ніч
у ній - суша, небо, водойми, природа, всі ми, я
наше людське життя в її римах - найважливіша річ

поезія - мелодійний, неперевершений спів солов'я
рідному краю, сім'ї й коханню дає кращі нотки
викликає протест, сльози, співчуття, сум, зневір'я
виявляє та розмотує в часі доленосні нитки

поезія - шум океану в його загадковому безмежжі
благословенна тиша в забутому, прадавньому лісі
краса скелястих гір, стежин у мальовничому підніжжі
чесна реальність всіх часів у найкрутішому замісі

поезія - добра, живильна, гірська, джерельна вода
чиста - немов сльоза, прозора, холодна, правдива
краплинка водички, що з хмарки ненароком спада
польова квіточка малесенька, духмяна, красива

поезія - муза з добрим серцем і відвертою душею
ніжно обіймає, голубить, витирає людські сльози
мені ніколи не захочеться розлучатися з нею
поетичні рядочки - лагідніші від найкращої прози

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко