позаду змії

я крок ступаю,
відкриваю
в собі надію,
що в душі.

не відступаю,
добре знаю —
позаду змії
вогняні.

добряг зжирають,
досвід маю.
на жаль, то так,
хотілось б ні.

і світ мене
не обіймає,
а тисне в плечі
кам’яні.

я йду крізь час,
через руїни,
випалюю
далекі дні.

я крок ступаю,
й десь над нами
у небі – грози
весняні.

(16:40, 18.08.2019, м. Тернопіль, вул. Бордуляка)
Olivia Home