Якби ж то нам у вашу старість повернутись,
Якби ж долонею до сивих скронь торкнутись.
Якби ж то серцем пригорнутись знов до казки
І слухать про добро, любов і ласку.
Якби хоч раз ще прозвучало ваше слово –
У нім суттєві та важливі настанови.
Якби ж то, як в дитинстві, вас почути,
Під рідний добрий голос знов заснути.
Мої близькі і назавждИ далекі рідні!
Всі дні без вас насичені – а бідні,
Любов без вас втрачає магію і зміст,
Та не згорає Покоління міст.
Ольга Дворецька
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
