Дивно все це…
Рани гояться, але шрами залишаються.
То кохання бажаю,
То не хочу ні з ким знайомитися,
Силу відчуваю…
Ніби, я вже не той, що був.
Дивний я, страшний,
Тікайте, поки боляче не зробив,
Поки не вийшов двійник мій зловісний.
Візьму я маску, поношу брехню,
Ту улюблену, яку так довго носив,
Але скинув, коли повірив…
І вийшов негідник на волю,
Зруйнував усе, боляче зробив усім,
А зараз боюся, що знову повториться.
Та вірю долі, що до коханої приведе,
І вона розіб’є маску ту злобну,
А разом і двійник пропаде…
Річард Левове Серце
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
