Розбите серце,порожні кишені.Мені без тебе всі сни страшенні.І я без тебе не в змозі жити.І на порозі твої мертві квіти.Минуло осінь,мине і літо.Куди ж ці спогади всі подіти.Лягаю спати і ти у мріях.І наше щастя летить у вирій.Закрию очі і стогін серця.Лише твій голос у сотні герців.Твій сміх лунає і знову вабить.Крізь звук гітарних,акордів,табів.Колись можливо тебе зустріну.Погляну в очі блакитно-сірі.Спитаю як ти,живеш без мене.А ти лиш мовчки пройдеш нечемно.Чому в коханні без межі болю? Коли помремо-підем на волю.Тоді на небі розкажуть душі.Чому страждання гартують долі…
Річард Цімерман
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
