Поламані душі, мов зламані крила,
У темряві ночі вишукують силу.
Біль і розлука, як в океані хвилі,
Змивають надії, лишаючи тіні.
Сльози солоні, немов роси краплини,
Падають тихо, як ті вірші без рими.
Серця розбиті, наче скло на долоні,
Шукають свій спокій у снах і в безодні.
Та в темній пітьмі знову світло проб’ється
І зранених душ промінь сонця торкнеться.
Через страждання і крізь темряву ночі,
Знову злетять й засяють щастям їх очі.
Поламані душі, не втрачайте віру,
У новому світанку зна́йдете силу.
Крізь війну і зневіру, крізь темні часи,
Відродяться знову, як весною квітки.
04.08.2024 р.
ID: 1019148
© Svetoviya
Svetoviya (Алла Савченко)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
