Полетіли птиці зграями у вирій…
То не птиці-душі, що назавжди в мирі!
Як же їх багато! Просто чорне небо!..
Та не плач,серденько,не сумуй,не треба!
Вони поряд з нами. Ми їх не забудем.
Там, над небесами, наші рідні люди!
І малі й дорослі, навіть, немовлята.
Чую, як співають Божі янголята…
Листями на землю опадає літо,
Осінь на порозі, дощиком умита,
Вдягнена в червоне з чорними стрічками.
Запалила свічки. Плаче над свічками…
Краматорськ,Полтава,Харків,Суми,Буча,
Маріуполь, Київ і Дніпро родючий,
Чернігів, Одеса, Херсон, Запоріжжя,
Міста і села, ліси, луги, збіжжя –
Так багато свічок,слів та сльози щирі!
Полетіли птиці зграями у вирій…
Олена Каліман
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
