ПОЛЕ БИТВИ 🖤🤍
Водоспад вогню…
Плаче сміхом дощ…
Ти зніми броню
Лиш в дорозі в прощі…
А до того ти…
Попри-попри-все…
Одягнись в щити…
Й вітер хай несе
Якнайдалі сльози
І твою печаль…
Посміхнися в осінь –
З уст зніми печать…
Часто дума хтось:
Ти – жива мішень…
Тоді свій характер
Покажи лишень…
Життя – поле битви,
Ти собі затям…
Як по лезу бритви,
Часом йдеш життям:
Вперто борониш свободу,
Бо ворог всередині й зовні,
Бо дихає пам’яттю
Древнього роду
Кожна клітина уповні…
А часом стікаєш
Преживими ріками…
Цілий океан
В тебе під повіками…
Зазирнеш у синь –
Там немає дна…
Там живуть шторми
Й ніжність неземна…
Ти зніми броню,
Як прийде весна
Й ПЕРЕМОГОЮ
Скінчиться війна…💙💛
24.07.2023
Юлія Маринич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
