Вони бояться розуму людського,
Освічених і юних тих голів,
Що вже не скоять нічого живого.
А кожен з них щось бачив,щось хотів.
Підступний вчинок, постріл за секунди,
І гра не на життя,забіг на смерть.
А світ мовчить,кричать од горя люди.
Чиє дитя під каменем лежить.
І горя море пережите наме,не об’єднало ще людські серця.
Війна для світу лише збіг обставин,
Йому нп треба перемога ця.
Зберуться люди, почесті віддавши,
Десяткам юних,молодих людей.
За що загинув цвіт моєї нації?
Кому так треба сотня ця смертей?
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
