Літнім днем в полудня спеку,
Краще з поля в хату йди.
Бо Полудницю зустрінеш,
Вхопиш горя і біди.
По полям красуня ходить,
Пильно стежить навкруги.
Щоб коли в зеніті сонце,
Відпочили трударі.
А якщо знайдеться хитрий,
Не сховається у тінь.
Може міцно вмить заснути
Чари дівчини такі.
Із мішечком за плечима,
В білій сукні і серпом.
Вона ходить між колосся,
Поважай її закон.
Хтось Полудницю боїться,
Кажуть жінка вона зла.
Та як краще розібратись,
То турбується вона.
Щоб під сонячним промінням,
Не отримати удар.
Встигнуть працю доробити,
І без ризику життя.
Треба просто пам’ятати ,
Що для всього є свій час.
Відпочити й працювати,
Треба берегти баланс.