А рід наш із діда-прадіда польовою стежиною зветься
з розмови
Я від роду – польова стежина,
Як і дід, і батько, і тітки.
Чорноока в лісі жде ожина
І у лузі – з сонцем нагідки.
Світ барвистий, весь від неба синій,
Барвінкові в небі – голуби.
Батько мій від ліку літ осінній
Бігав в ліс хлоп’ятком по гриби.
Рось синіє в лузі просто неба.
Верби їй нашіптують пісні.
Я весела все біжу між хлібом
І росту, як іскри на вогні.
Я від роду польова стежина.
По моїй росі дівчатко мчить.
По моїх слідах хай вічність лине.
Тільки душу, люди, не топчіть.
Тетяна Сугалова-Катрич
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
