Полюбити

Історія була погана,
Для нас вона-важлива рана.
Кожен ранок, кожну ніч
Ми памʼятаємо цю річ.

В його очах- новий світанок,
Він вчив мене приймати біль.
В його думках- парили птахи,
Які хотіли в неба віль.

Його любов велика пастка,
яка ховається в душі.
Цей вибір як складана задача,
яка зʼїдає все в тобі.

Він цілував мене безмежно,
розповідав свої казки,
І думав, як це полюбити,
коли ти сам, немов у тьмі

Його думки як темні кручі,
в яких вмирають козаки.
Бо сам не знаєш що, ти хочеш
немов в полоні без межі.
Еліна Агаджанян