Помаранчеві мрії…

Помаранчеві мрії на початку пізньої осені
На землю опустився останній зів’ялий листок
Твої очі сьогодні в мої сни запрошені
Щоб звільнити розум від старих помилОк
Зміг розгледіти в тОбі всі непомітні дрібниці
Я візьму тебе за руку, нехай весь світ зачекає
Я тепер одна із фігур на чорно-білій шахівниці
А ти зірка, яка сьогодні яскраво запалає
Рівно опівночі, коли крізь час піде листопад
Залишившись в пам’яті холодом гострим
Я поверну тобі своє серце назад
Переставши нарешті бути незваним гостем
Тобі так личить ця темнувата помада
Моя сорочка увібрала весь аромат твоїх парфумів
Твоя посмішка від смутку єдина порада
В ній відблискує уся краса нічного Батумі
ЗалИшилось присвятити тобі вірш на папері
Як хотілось провести долонеї по твоїй щоці
Про посиденьки до ранку, тістечка в еклері
Про зраду колишнього і від нього болючі синці
Про особисте, забуте, без щирості
Про обірвані зрадами життєві лінії
Про твої сльози, мої пошуки сміливості
Я вірші пишУ, а ти обожнюєш лілії
monahhh