Твої руки зв’язані над твоєю головою.
Твої чудові поцілунки правлять мною.
Муза твоєї любові й тих гарних пісень.
Місяць посилає мені той блаженний дзень.
Я хочу бути твоїм чудесним сенсом.
Читати ті листи послані чорним шансом.
Десь там хтось божеволіє від залежної любові.
Наші серця після цього не підлягають віднові.
Ми з тобою могли б триматися за руки вдвох.
Та ти залишив від себе лише особистий порох.
Я думать не хочу й лиш поцілую тебе на сполох.
Ми мовчимо у двох під впливом дощу.
Руки ніжно замкнулись у скуту пащу.
Тесса Мальборо
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
