Порошинка

Я маленька Твоя порошинка,
Я маленька Твоя комашинка,
Господи, Отче небесний,
Владико безмежних світів,
Я грудочка праху земного,
Я часточка світу живого.
Безмежного часу – простору,
Що немає початку – кінця.
Як я можу без Тебе жити,
Не слухать Тебе, не любити?
Як думають, радіти, тужити,
Коли мене в Тобі нема?
Я – безмежного світу піщинка,
Я – крихкого снігу сніжинка,
Розтану на теплій долоні –
Залишиться лиш сльоза.
Як людині без Тебе жити,
Не вірить Тобі, не любити?
Мріяти, вірить, тужити,
Коли Тебе в серці нема?
Я – маленька твоя порошинка…
Ноема Олексієнко