Поруч з ним – як палити на складі з порохом,
Так трапляються втечі з буденності.
Вся кімната його засипана мотлохом,
Але навіть в ній більше легкості.
Сірими буднями життя поглинене,
Тільки тут відчуєш в повітрі свіжість.
Квапливо подивиться, наче окрилений
Давай без розмов про вічність.
Ольга Варнавська
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
