Порцелянові очі, холодний блиск,
У них немає тіні, немає сліз.
На вулиці ніч, місто спить у сні,
Таксі промайнуло, зникло в імлі.
Слово "любов" мовлене тихо в таксі,
Здається, що світ може зараз зійти.
Сигарета тліє в тремтячій руці,
Дим малює примари в сутінках нічних.
Таємниці ночі, їх більше нема,
Порцелянові очі пам’ятають слова.
Між димом і світлом, у вогні сигарет,
Зникає кохання, наче тінь, наче ніч.
Таксі у далечінь, знову ніч, знову шлях,
Слово "любов" у диму, у снах.
Порцелянові очі закриваються знов,
Залишається тільки крик і імла.
Тьмяний Багнет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
