Мов краплю чистої роси,
Що забренить на пелюстках,
Свій поцілунок залиши,
На спраглих від жаги вустах
І подаруй мені любов
Правдиву, віддану таку,
Щоб я чекала знов і знов
На нашу зустріч неблизьку.
Нехай сповна твого нап’юсь
Терпкого солоду в цю мить
І в ніжну пісню переллюсь,
Щоб вічно в серці твоїм жить.
Вікарук Ліля
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
