Обпікало обличчя гарячими слізьми,
Я в пошуках любові бігала очима,
Невже знову заблукали ми?
Твоїм коханням, я одержима.
Немає міста вже для "нас",
Зв’язала серце павутина,
Та в морі сліз, я плавала не раз,
У тому морі,де потонув корабель наш.
Від айсбергу твоїх крижаних дум,
Я пала в океан сумління.
Коли говориш ти, навколо шум,
Ти мій єдиний, моє спасіння.
І я раба твоїх парфум,
Твоєї посмішки,
Твого веління.
Тіньоверт
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
