Втрачає зима свою вроду,
Струмками стікають сніги…
Полились із річки всі води,
В повітрі початок Весни!
Чергуються пори миттєво,
І наші роки так летять…
Спливають десятки життєві,
Не в змозі ми їх наздогнать.
Цвірінькає всесвіт ранковий,
Відродження світу зі сну.
Стрічаю знов ранок святковий!
Чергову чекаю Весну.
І хоч так багато років
У скриньці моєї душі –
Та все ще милується око
Чарівністю, наче у сні…
Не спиниться захват ніколи,
Допоки у серці Весна!
Вирує життя кольорове,
Хай житиме вічно краса.
ND💗
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
