Міняється усе, усе проходить,
Йде трансформація душі із року в рік…
І кожний ранок знову сонце сходить
Та інші, помудрішали, бо ж вік.
Ранкова, ароматна кава –
Вчергове нагадала про підйом,
А за вікном виблискує заграва,
Пішов у вічність ще раз віщий сон…
Щоденні плани, графіки, завдання,
На автоматі відпрацьоване життя…
А мрії де і де наші бажання?
Лишилися на потім – не біда!
Спочатку ми даруємо все дітям,
Себе поставили на задній план.
Забули про відпустку літом,
А час летить, як в спеку ураган!
Початок, старт – про себе дбати:
Про свої мрії, побажання, почуття…
Бо ми тут головні – все треба взнати!
Саме для цього подароване життя!
ND💗
Надія Холод