Приречена бути героєм

Моє тіло тремтить….
Починає виходити з чресла
Те , що туди твоя збожеволіла воля занесла.

І ті сльози мої
по щоках стікають потоком,
Ще з’явились тоді, коли ти отруїв своїм соком.

І хоча доля нас
Розділила нарешті, як глибу.
Я заражена ще, бо твій вплив, то є атомний вибух.

Що ж, єдине що можу:
Зробитися комікс-героєм.
Бо нічого не звільнить , окрім мого духу настрою.
Марія Успенська