Природа і людина

В місцях де буває людина кругом лишаються сліди,а дикі тварини й рослини від неї чекають біди.людина бажає скорити природу й створінням вважає себе головним,повітря забруднює й воду і навіть пишається цим.та ми є ніщо для природи вона з нами грає немов із дитям і навіть в найкращу погоду свої пише правила нам.ми хочем займатись ділами тільки як того бажаємо ми,а природа втішається нами і вважає своїми дітьми.людина вважає що сильна,чи хоче здаватись такою,а природа до того прихильна,щоб людина тримати міцною рукою.людина себе піднімає високо та сама собі творить турботи,але вчинки у неї жорстокі і дуже низькі для природи.бо ми є ніщо для природи вона з нами грає немов із дитям і навіть в найкращу погоду свої пише правила нам.ми хочем займатись ділами тільки як того бажаємо ми,а природа втішається нами і вважає своїми дітьми.хтось важливість показує в праці,а інший словами підносить себе,та обоє вони лише вчаться бо природа рівняє створіння любе.вона застає нас зненацька,тоді коли ми не готові,вона ніби думка громадська збиває нас на півслові.бо ми є ніщо для природи вона з нами грає немов із дитям і навіть в найкращу погоду свої пише правила нам.ми хочем займатись ділами тільки як того бажаємо ми,а природа втішається нами і вважає своїми дітьми.
Пастух андрій