Пробач мені, Боже, за всі справи грішні;
За кроки, що швидко у прірву вели;
За дні, коли віра здавалась невтішна,
А серце блукало в безодні й блуді.
Пробач, що не чув Твого тихого слова,
Коли шепотів Ти на вушко мені.
Я марив та вдачу обрав за основу,
Забувши, що істина тільки в тобі.
Пробач, що не дякував часто за ранок,
За сонце, за небо та хліб на столі.
Нерідко я гаяв прекрасний світанок
І згадував Тебе у власній журбі.
Та я повертаюсь, до Тебе, мій Отче
З відкритим та каятим, серцем своїм
Пробачення треба мені твоє конче
Вогонь запалити не можу нічим
Юрій Сіромашенко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
