Ненавидиш мене? Так я знаю…
І ці сльози твої орадають
Не готовий я знов залишаю
Цей весь смуток і мрії твої
Ти поганим мене пам’ятаєш
І тим бидлом таким не людським
Я хороший кричавши благаю
Відпусти ти мене відпусти
А у смутку немає надії
І життя на подальше творіння
Я згорів як сірник після чаю
Що зробив я тобі у ві сні
Запалив я вогонь ворожнечі
І нежнаю що далі робити
Я стараюсь бути колишнім
Та його вже нема Тай не буде
Я замилюю карії очі це брехня
Це всього лиш спокуса
Бо не знаю чи так бути може
Щоб котилось так голосно сльози.
Флорен
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
