Пробач

Тато, чи зможеш ти мені пробачить?
Пробачить те, що не змогла.
Пробачить, що не встигла я.
Пробач, що пізно я навчилась.
Пробач, що вже не встигну я.
Не вміла я бути відкритий.
Не вміла щирою бути я.
Не змогла проговорити
Всіх своїх дитячих травм.
Я думала, що встигну я.
Я думала, знайдеться час.
Я думала, що зможу потім
Світ увесь свій показати.
Не змогла подумати я,
Що час цей може ненастати,
Що вже може бути пізно,
Що вже не зможу показать,
Як тобою дорожу,
Як слова твої ціню,
Як час з тобою бережу.
Тато, я сумую дуже,
Та ще більш сумую я,
Що не встигла показати,
Як же тебе люблю я.
Вікторія