Пробач, що не написала,
що старалась забути почуття.
Суцвіття ломить ребра,
серце мучить вина.
Твої слова короткі,
ніби лезо..буває.
Мої слова лунають,
і чорна кішка дорогу обриває.
Але я все забуваю,
Те, що було між нами.
Та здається, й не було —
Вітер розніс словами.
Все, що минуло, згасло,
Стерте у снах туманних.
Лише пусте і марне,
Що залишилось — тане.
Ти завжди в пам’яті будеш,
Та в серці ти не зостанешся.
Тьмяний Багнет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
