Спалені дороги,
залізні кайдани.
Залиши гріхи на шкірі –
втону у відлунні бурі.
Проклятий дотик,
отруєний подих.
Розірву ниті –
на межі тиші.
Мертвий відгомін,
холодний попіл.
Криві дороги
ведуть до тривоги.
Там – порожні очі,
сльози на змозі.
milahvl
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
