Холодний вечір спустився із неба,
На вулиці міста спустився і ліг,
У кожного в щасті своїм є потреба,
У кожного має буть оберіг!
У сутінках міста, району, квартири,
У темряві видно промінчик новий,
Він світить яскраво, по справжньому щиро,
Усмішку дарує, емоції мить.
Він світить яскраво і десь обпікає,
Порою до болю це світло пече,
Життя так вирує, життя огортає,
І річка життя до цілі тече.
Бажаю я променю цьому світити,
І світлом своїм творити добро,
І вірою й правдою людям служити,
Іти по поверхні, не спускатись на дно.
А ще побажати я хочу йому
В польоті яскравім розбити пітьму,
Залишити слід – кольоровий, чіткий,
І швидко йому добратись мети!
Андрій Буркацький