Просто живи

Ти, просто людина, віриш ти в це чи ні,
Думка і лайка, повага до батька,
Десь там, на глибині, хочеш цього, чи ні,
Це так просто, ніби йти вперед, на автоматі,
Та автомати кричать, і ти не байдужий я знаю,
Я знаю все і не знаю нічого, про тебе, про мене, про всіх,
Хотів би сказати що можу я щось тут змінити,
Та шлях він один: тернистий, складний,
Поточений ямами й борознами, окопами й димом сліз,
Тож: кров’ю і потом, криком і пилом – живи,
Знай, що ти не один – ми тут усі,
Тонкі й товсті, високі й короткі,
Ідемо туди ж, куди й ти…
Просто людина