мене життя вже навчило, я не вірю в слова
від твоїх лекцій-повчань вже болить голова
дай мені волю – я полечу наче птах,
поділися любов’ю, бо скоро зірве дах
"кохання не вічне" повчання одвічні,
твоя думка не вічна, твоє діло не нове,
твоя пісня задрипана, твоє життя потонулий човен.
почекай, почекай, може заграє усе по-новому
моде щось зміниться та й буде радість живому
чи мертвому? так, і таке буває нажаль
ой, куди ж мені подіти свою печаль?
я така бідна нещасна і зла, весь світ проти мене,
життя штука така непроста, таке незбагненне, як я
ти чуєш мене? я тут страждаю!
я ж тебе усім своїм серденьком кохаю!
лише тебе одного, мій любий,
мій солоденький, мій чорнозубий,
ти моя крихітка, моє життя,
це через тебе болить моя голова!
давай вирішим це вже нарешті, бо я так не можу,
мені дуже складно, я в окуті,
зайкрий вже нарешті уста свої прокляті,
закрийся на віки і не відкривай,
і мене усюди ти уникай,
тихесенько в полі шумить мій вічний рай,
світять зірки десь там небесні,
скоро вже зійде сонце з-за небокрай,
і зникнуть всі зорі вмить, але не чекай.
Федько Хмільник
протиріччя. негатив. погані думки, що викликають занепокоєння і руйнують майбутнє
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
