Що я роблю посеред ночі?
Вдивляючись у суцільнії ночі…
Спокій фальшивий мені не потрібен.
В оманливу радість заплутав себе я.
Так що ж я стою навпроти ночі?
Ні жаги, ні огиди в мені нема.
Із страшного не зроблю чуда я,
І навколишнім добра і зла не принесу я.
Так що ж я забув посеред ночі?
Їжі — достатньо, щоб жити, та не більше.
Сон для мене — не казка і не скарб.
Друзів і колег більше, ніж потрібно… Та чи потрібні вони мені?
І все ж — я тут, посеред ночі!
Чому я вдивляюся у її прекраснії чорнії очі?!
Чому голос її такий лагідно прохолодний?..
Чому її запах — такий дикий та природний?
Чому ноти її життя звучать так різнотонно?..
Так чому ти вдивляєшся в моє — Я?
Невже це протистояння, ЦЕЙ ВНУТРІШНІЙ СВІТ МОЄ — Я?
МОЖЛИВО, У ВІДЗЕРКАЛЛІ НАЙДУ ВІДПОВІДЬ — Я.
Сутінь
Денис
