Тікає від людей Весна,
Останні кінокадри травня…
Вона стоїть в вікні, сама,
Прийшла пора прощання.
По шибках барабанить дощ,
Відгукується ехо в серці…
І не промовила про щось,
Мовчання линуло у верстви.
У сумній тиші крапель ритм…
Він стукається в мозок,
Такий несправедливий світ!
Все пригадала знову.
Вона не скаже йому, ні!
Про всі страхи та недовіру,
Він поселив в її житті –
Гнітючі роздуми, зневіру.
Прощальний барабанить дощ…
Та, скоро літо наступає!
Прийде пора і вже удвох
Вона цей травень пригадає.
ND💞
https://i2.com.ua/прогулянка-в-чаті-життя
Надія Холод (ND)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
