Я згадую про море і шум прозорих хвиль,
Але чому?
Згадаю і про лютий, тяжким був біль,
А про війну?
Ти маєш гадку на майбутнє?
Чи є воно тепер?
Ті спогади, до болю незабутні,
Закриті штори назавжди тепер.
Там де життя було – там тиша,
Лише любов,
Вона була за все сильніша,
А сніг тихенько йшов.
Дар’я
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська