Ти знай, що в кожному шляху,
Зустрінеш ти того хто мав з тобою йти.
І будеш ти збентеженим завжди,
Коли оті шляхи розійдуться не раз,
З мізерного або великого нерозуміння.
Та пройде мить, а може то роки?
Когось забудеш, а хто залишиться в моменти радості чи смутку,
Когось для порівняння згадувати можна.
Бувають рідні, найрідніші навіть ,
що роблять речі нам не зрозумілі,
Зустрінуться і ті хто проміняє всю любов твою, на прикру зраду.
На нашому шляху людьському,
Багато буде персонажів з фільмів
І будуть брехуни, і гниди будуть,
герої буть, також нам для нашого стремління,
І ті ще будуть хто поможе стать людиной,
Чия можливо доброта тебе у серце вразить.
І будуть злі, тебе поранять може?
Розбиті будуть, допоки ти не склеїш,
Одужавши підуть, про тебе навіть не згадають, чи лишаться з тобою назавжди.
Можливо після злих тебе хто полікує
А може той на кого мав би ти надію,
У саму важчу мить покине,
І з часом стане грубішою душа
Та краще злих, нікчемних забувать,
Щоб випадково з них примір не взять!
Залиш собі лиш теплі спогади.
Людей що гідні буть з тобою.
Живи без тих хто вже покинув,
Не плач, не думай, не моли!
Пішли, то значить лишні на шляху твоєму!
Ті хто в тобі вбачають рідну душу, не підуть, залишаться, як би далеко не розкидало шляхи
Людина кожна має вибір!
Між усим потворним та прекрасним.
І кожна щось дає й бере
Бери хороше і тим ділись.
Потвори нам скоріше вороги,
Хай будуть краще біля нас, прекрасні люди!
Карнаух Петро Петрович
