Про маму

Про маму не писала я багато,
Тому,що скільки ти про неї не пиши..
Ніколи не закінчаться слова ті,
Які сказати «тет-а-тет» хотіла ти.

Любила? Так,і навіть дуже сильно.
Ні,не тому,що винна ти їй це,
Тому,що і вона любила сильно,
Тому,що віддавала серце своє все.

Сварилися? Звісно,хто ж тут не сварився..
Чи через друзів,й одяг той в мороз,
Вона звичайно правду говорила.
Але тоді була я горда і мала,
Не розуміла тих переживань і злилась,
Бо думала, що вона не права.

На момент даний що ж,скажу одне я..
Люблю і досі,й люблю без пуття.
Я зрозуміла ті переживання,
які тоді я зрозуміти не могла..
Все що хотілося б мені це лише пізнання,
Щоб завжди жили в мирі й доброті,
І щоб завжди любили як в останнє.
Як ми любили й любимо завжди...