А вітер віє?
Виє.
А світ – повія?
Криє.
А ми – то люди?
,,…вряд лі”.
А їх засудять?
Крайні:
Так,ті що скраю,
Це не останні,
Це ті, що можуть,
Це й ті, що крають:
Серце людини – то на частини,
Серце останніх – то на руїни.
А ті руїни – то сім’ї,
А ті руїни – то діти,
А ті руїни – довір’я,
А ті руїни – то квіти.
…Їх вже не буде.
Криє.
Вітер не віє – виє.
– Крайні – то люди?
– Навряд чи.
Бог їх засудить.
А гріх чий?
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
