У попелі згорілих років
Немає місце для веселих слів
У сʼяєви котячих очей
Немає місця для таких речей
Як радість, та усмішку
На шкірі темно-сині плями
І блість з шкіри несходить днями
І всюди газ и все закрито
Не було кисню, змоги вдиху
Затемнення перед очима
Не було шансів пережити
Вогнем весь простір охватило
Надія була, не дожила
До ранку, не побачив я світанку
Лишився в мороку і тьмі, не буде спокою мені.
Степан Кузненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
