Про тих, хто ще щось пише
(звісно жарт)
Що прозаїк, що поет всі з одного тіста,
Всі хто пише і творить, усі хочуть їсти,
Голод тітка не чекає, вона з нетерплячих,
І не любить, як усі лестощів телячих.
Тому нині ти вставай, став на цьому крапку,
Грабельки до рук бери, а ще свою тяпку,
Дибай прямо на город, а можна й на дачу,
І показуй, як умієш там митецьку вдачу.
Вже по осені ти будеш ЕГО своє тішить,
Як в коморі врожай буде, а банки по нішах,
Свою Музу відпусти, хай перепочине,
Прийде час й вона з віршом до тебе прилине.
Шевченко В.М.
05.05.2023 р.
Василь Шевченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
