«На Україну», гноблячи кажуть
Ті хто може й схожі, але інші по іншому в них думки ідуть
Історією не тільки нашою відомо
Про те що вони все крадуть
Крадуть мову і культуру
Частину слів, і знов і знов
Хотять щоб було їм все знайомо
Гноблять народи і там і тут
Поки не спустошать, все що з ними якось звʼязано
То знов і знов вони крадуть
Бо хтось їм вбив що їхні предки
Ті хто називав свою країну Русь
Таку брехню зміг легко зїсти
Народ тупіше табуретки
Він вірить на слово що всюди спокій
Що в їх країні не крадуть
Що на фронті солдати їхні
Один одного в сраку не деруть
Степан Кузненко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
