душа твоя – бездонна прірва ,яка не містить зовсім нічого,у якій лише сміття,та немає рідного нікого.
це те життя,яке обрала ти сама, спираючись на інших ,це те життя,якого можна було б не проживати між іншим.
але ти сама змінити віришила долю,бо ти завжди і усюди зазнавала горе
проте, засудження не має сенсу, коли зорі так зійшлись,це як читати п’єсу,де все вирішив не ти.
але життя – не є вистава,а ми в ній не актори,тому зазнавши перемоги ми відплачуємо горем.
sonnayaluna
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
