Сьогодні пташка щебетала
Удосвіта біля вікна.
Найтонші трелі вибирала,
Неначе бісер з-під крила.
Її тривожить не хотіла,
Лиш трохи ближче підійшла.
Якби мене співать навчила
Так дзвінко, пташечко мала.
Вслухалась довго, любувалась
Блискучим розспівом чудним,
Щаслива доленька дісталась
Пташині. Бог не обділив.
Сама малюсінька, дрібненька,
Тривожна, наче боязка.
Та пісня дзвінка, голосненька
З її грудей у вись зліта.
О ні, пташину не злякати!
Незламні віра й дух в ній є,
А голос може досягати
Куди крило не піднесе.
Вікарук Ліля
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
