Одного разу в ліс
Назар ледве у нього доліз
Шукав він помідори
В кінці лісу були гори
Блукав дуже довго
Зажурився і сів біля кози з одним рогом
І ні бе, і ні ме
Назар не знає,
Що коза йому промовляє
Встав він і змирився
Вже не міг йти – зморився
Але бачить Назар червоне сяйво
В ліс не було йти зайво
Бо знайшов Назар з козою
Пупивчаті помідори з лозою
Взяв він їх із собою
Та пішов Назар додому
Відчував він втому
Коза його звеселила
Після цього почалася злива
Назаре – сказала коза – залізай на мене!
Вона якнайшвидше жине
Ось і вже вдома вони
Не пропустили на обід кавуни
Ходаніцький Ілля Ярославович
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
