Південь.
Чорт його знає
,можливо тринадцята шістдесят
Пилюка стогне бо не вміє
Літать
Пропасти в аналах історії
Це мати зерно правди під собою
А руки підіймать
В них рябА попід горою
що літать також не вміє
бо впевнена
"Я-прославлюсь
Винна я , і думала що все ж
зостанусь"
Однак пройшло вже сорок років
Моїсей , що таки зостався
вмер від гріхів своїх
Їх не турбувало
Головне дістати шаблю
І головою покивати
Красиво, і вразливо
Бо багнет – це шабля свого роду
А рід свій вона вже не згадає
Отказать , і повернутись
Туди , на що твій ріт покаже
Складно – бо вовки
що нападають кожне серпня
не зможуть замолить гріхи
Антракт. Дверь зачинилась
Як заповіт давав Гуте
я не знаю хто він
але знаю що воно круте
і розмови підтримать можу
і бесіди трактувать не вмію
я закрит в своїй барлозі
наче кошеня на зміні
дев’ять
три
один
чотири
Тато?!
