Ціну життя ми зрозуміли
Важкий був рік і без прикрас.
Виходить, що раніш не вміли,
Ми вправно витрачати час.
Не цінували, те що мали
І сварки були "ні про що".
Стереотипи ми ламали,
А зараз все це вже ніщо.
Війна життя вже поділила
На До і Після – вороття нема,
Але як сильно нас зміцнила
І нація вже – не німа.
Весь світ дізнався про країну,
Яка усіх в жаху трима.
Але маленьку Україну,
Вона ніколи не злама.
"Ви мрії наші зруйнували
З’явилось безліч цвинтарІв
Дитинство у дітей забрали.
Не треба нам від вас дарів.
Синів своїх, ви поховали
Назавжди у чужій землі.
Хіба ви кількість рахували?"
Це привиди, що зникли в млі.
Роки цю біль лише втамують
І заживе країна знов,
Але свідомість вже сформують
Що найрідніша наша кров!
Анна Стоєва
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
